Траекторія росту
Школа… Все життя пов’язане з нею. Пам’ятаю, ще зовсім маленькою, довгими зимовими вечорами любила сидіти у маминій пелені й годинами спостерігати,як під тріскіт дров у грубці, в наповненій фантастичними тінями від гасової лампи кімнаті твориться чудо – мама готується до уроків. Так, зачарована цією картиною, й засинала…А рано – вранці, прокинувшись, заставала маму за тим же заняттям – здавалось – вона ніколи не лягала спати…
Так, напевно, й почала формуватись моя доля. Спершу в педінститут пішла старша сестра, згодом і я, вийшовши зі стін рідної Плетеноташлицької школи, вирішила – буду вчителькою!
…Багато води спливло з того часу. Працювала в м. Кіровограді, м. Первомайську, с.Суботці Знам’янського району. Гарні то були роки, чудові, перспективні школи, досвідчені наставники –в них набиралась досвіду, вчилась професіоналізму, розвивала творчі здібності.
Доля склалась так, що в 2000 році я повернулась в рідне село, в свою школу. Працювала спочатку педагогом – організатором, через рік стала заступником директора з навчально – виховної роботи, ще через два – директором Плетеноташлицької загальноосвітньої школи. Спочатку не могла зрозуміти – чому я? Це був 2003 рік - ні держава, ні освіта, ні школа ще не оговталась від тяжких 90-х років. Люди зневірені, депресивні, школа давно не ремонтована, дуже холодна. Проблем і роботи було дуже багато. То чому ж таки я? Потім зрозуміла:якщо не я, то хто? І взялась до роботи.
Проаналізувавши стан,в якому знаходилась на той момент школа, визначила ряд першочергових завдань, які треба вирішити:
- викликати довіру і віру в себе як керівника, здатного на позитивні зміни,
- сформувати колектив однодумців,
- підняти рівень самооцінки та віри в свої можливості кожного педагога,
- створення позитивного мікроклімату в колективі,
- розвиток мотивації до творчої діяльності в учнівському та вчительському колективі,
- розвиток та зміцнення матеріальної бази школи.
Для вирішення цих завдань була розроблена програма розвитку «Однодумець», розрахована на п’ять років до виконання, що передбачала роботу по створенню єдиної, згуртованої команди з числа адміністрації, вчителів, учнів, батьків, громадськості, здатної позитивно і конструктивно впливати на формування мікроклімату, мотивації на позитивні явища, соціальний та матеріальний стан школи.
В результаті роботи над програмою в школі відбулись певні зміни: педагогічний, учнівський та батьківський колектив поступово перетворився в єдину команду, що повірив в свої сили, в можливість разом змінити життя школи на краще. В цей час були проведені капітальні ремонти системи опалення, приміщення двох корпусів, спортивного залу, замінено опалювальні котли, оснащено школу та класи світильниками, проведено капітальні ремонти всіх навчальних та інших кабінетів, учительської, шкільної їдальні, бібліотеки, проведено естетичне оформлення школи, класів, коридорів, кабінетів, учительської, кабінету директора та медичного кабінету.
Натхненні успіхами, ми розробили трьохрічну програму розвитку на 2007-2010р.р., яку назвали «Школа» і приурочили її 100-річчу школи, яке планувалось провести в 2010році. Загальні зусилля ми докладали для того, щоб достойно зустріти ювілей нашої Альма – матері:продовжували роботи по естетичному оформленню школи, озелененню школи і прилягаючої території. Тут не можна недооцінити роль батьківського комітету на чолі з його головою Діхтяр Л. та замісником Єрмаковою Н., який практично взяв на себе відповідальність за матеріальну підготовку до свята та моральну підтримку дирекції та педагогічного колективу, організувавши для цього весь батьківський колектив.
В цей час переді мною, як директором школи постало ряд серйозних проблем, які вимагали негайного вирішення: відсутність шкільного автобуса та холод в приміщеннях школи. Якщо першу проблему вдалось відносно легко вирішити за сприяння начальника відділу освіти Маловисківської РДА Руденка О.А.- в 2008році в рамках районної програми «Шкільний автобус» школа отримала автобус, то інша потребувала окремого плану для виходу з неї. Так як попередні заходи по утепленню школи відчутних результатів не дали, взимку в класах гинули квіти від холоду, то я, як посадова особа, не мала морального права не докласти зусиль для вирішення цієї проблеми. Так виникла нова, абсолютно, на перший погляд, фантастична ідея: нова школа! На той час ніякого конкретного плану по досягненню цієї цілі не було, але було величезне бажання! Воно було таким щирим, що передалось й дітям. Ще й досі зберігаються дитячі анкети, в яких майже всі на запитання: «Яка твоя найбільша мрія?» відповіли: «Мати нову двоповерхову школу!» Знаючи, що думки й бажання можуть матеріалізуватися, тим більше, якщо це великі, щирі й безкорисливі дитячі бажання, я зрозуміла, що наша спільна мрія таки здійсниться! А дуже скоро виникла й ідея її реалізації:реконструювати під школу приміщення бувшої контори, що на той час пустувало. Не стану описувати всіх поневірянь, що вдалось пережити, але в 2008році почалось фінансування та реконструкція приміщення, і 1 вересня 2011 року діти таки сіли в нову двоповерхову теплу школу! А разом з нею ми отримали- нову котельню, гараж для шкільного автобуса, нову спортивну площадку.
В результаті роботи над реалізацією цього проекту нам вдалось створити міцну групу підтримки, без якої нам не справитись з цією задачею - це батьки, громада, місцеві господарники, сільська рада, районний відділ освіти, районна та обласна адміністрація, обласне управління освіти, добровільні благодійники, випускники школи минулих років. З їх допомогою в школі з’явилась нова концертна музична апаратура, електрообладнання для їдальні, новий комп’ютерний клас, їх тепер в школі два, ноутбук, що підключений до мережі інтернет,тренажерний клас, телевізор, DVD тощо,що значно покращило якість навчально – виховного процесу.
На цьому можна було б і заспокоїтись, та життя не стоїть на місці. Проаналізувавши все вищесказане, можна зробити висновки: багато років,сил, енергії директора школи пішло на те, щоб створити достойні умови для роботи та надання освітніх послуг, щоб вижити в нових економічних умовах. Отже, директор школи повинен бути не посадою, а професією, бо керувати загальноосвітнім закладом в сучасних економічних та соціальних умовах повинен менеджер освіти, спеціаліст своєї справи. На жаль, в нашій країні не відводиться питанню підготовки таких спеціалістів певної уваги, не забезпечено серйозної моральної, соціальної, інформаційної та матеріальної підтримки менеджменту освіти. У нас вчать бути вчителем, директором – ні. На мою думку це не економічно й не прогресивно. Звичайно, що сучасний керівник – це вже лідер, творча особистість, здатна долати стереотипи і знаходити нетрадиційні шляхи вирішення завдань , що стоять перед школою, створювати і використовувати інноваційні управлінські технології. Це стратег, що бачить перспективу, розвиток своєї організації на декілька років вперед, виходячи з наявних соціальних умов і ресурсів. Це носій організаційних змін, що виробляє нові підходи до вирішення проблем, пропагує нові цінності серед співробітників, одержимий ідеєю, готовий долати ради її втілення в життя труднощі, це ентузіаст, що підтримує ентузіастів і плекає лідерів. Але крім всього цього директор повинен бути менеджером, а це дещо ширше поняття.
Менеджер освіти – це професіонал, здатний творчо здійснити професійну управлінсько – педагогічну діяльність, безперервно розвиваючись і само- реалізовуючись в ній як індивідуальність. Сьогодні він повинен знати економіку, юриспруденцію, технологію просування продукту,яким стає освіта, щоб спланувати й передбачити результат своєї діяльності. Бо будь – яка освітня установа, що переслідує мету створити якісну освітню послугу – те ж підприємство, де треба вміти й бізнес – плани складати, й господарство вести.
Для того, щоб школа могла претендувати на існування, залучати позабюджетне фінансування, потрібна співпраця всього колективу, а директор повинен взяти на себе роль менеджера, створивши систему ефективного менеджменту, що передбачає правильний вибір форм управління та інноваційних технологій управління навчальним процесом.
Щодо форм управління, то на сучасному етапі розвитку освіти постає питання поступового переходу від державної до державно – громадської форми управління, бо якість освіти буде залежати від того, скільки зусиль буде докладено для цього з боку вчителів, батьків, громади, представників влади.
Наш досвід по реконструкції школи довів, що така форма управління є дійсно дієвою.
Державна складова в цій моделі представлена на рівні управління освітою на різних рівнях, в тому числі й директором школи, а громадська – передбачає участь громадськості в управлінні школою через такі формування, як рада школи, піклувальна рада, рада профілактики, педагогічна рада, через структури тимчасового характеру – ініціативні групи, комісії, конференції, збори, комітети тощо. Всі досягнення школи за останні п’ять років, а саме: реконструкція школи, шкільний автобус,капітальні ремонти, комп’ютерний клас ,тренажерний клас тощо – все стало можливим саме завдяки взаємодії, співпраці дирекції та громадськості.
Поряд з питаннями визначення форми управління та вирішення питань зміцнення матеріальної бази школи, перед дирекцією стоїть ще ряд питань, не менш важливих – це : пошук прийомів, методів, засобів оптимізації навчально - -виховного процесу. Мова йде про створення якісно нового навчального закладу, конфортного для кожного учасника навчального процесу, який би задовольняв освітні потреби батьків,учнів, суспільства, став би творчою майстернею і для учнів і для вчителів. Так з’явилась ідея побудови адаптивного навчального закладу, в роботі якого є орієнтація на індивідуальні особливості, творчі здібності кожного вчителя. Тому виникла необхідність у створенні програмно – цільової моделі управління, яка б адекватно реагувала на інноваційні зміни в освіті і в суспільстві в цілому. Наразі особистість учня, розвиток його неповторності й унікальності, наявності здібностей і талантів, певного життєвого досвіду стає ключовим завданням у роботі з ним. А пріоритет вільного розвитку дитини є базовим принципом побудови управлінської діяльності.
З цією метою і використовуються в практиці школи інноваційні технології управління навчальним процесом, такі як:
-громадсько – державна,
- адаптивно – модульна,
- здоров’язбережна,
- особистісно зорієнтована,
-гуманізації навчального процесу,
- координаційної допомоги обдарованим дітям та творчо працюючим вчителям,
- створення ситуації успіху,
- організація науково – дослідної та науково – методичної роботи,
- організації вивчення, узагальнення, впровадження ППД,
- формування та популяризація власного ППД,
- педагогічне зростання вчителя,
- школа молодого вчителя.
В таких умовах, коли персоналізується внесок кожного учасника навчально – виховного процесу в спільну справу, особистість кожного розглядається як рівноправний суб’єкт управлінського процесу в залежності від особистісних здібностей, навичок, досвіду і реалізується адаптивна модель управління школою.
З метою моніторингу впровадження адаптивної моделі управлінської діяльності та інноваційних управлінських технологій, щороку в школі проводяться конкурси: «Вчитель року», «Класний керівник року», «Молодий спеціаліст»; запроваджено гранти учням: «Учень року», «Зірка мистецтва», «Олімпійська надія»;затверджено номінації: «Клас року», «Клас – інтелектуал»,
«Клас – естет», «Клас – спортсмен» тощо.
Наші учні стали активними учасниками не тільки шкільних міроприємств, а й позашкільних: районних олімпіад, різноманітних конкурсів, змагань,часто являються їх переможцями. В школі велика увага приділяється роботі з обдарованими дітьми згідно шкільної програми «Обдаровані діти», сформовано і постійно поновлюється банк даних на обдарованих дітей, розроблено плани роботи по розвитку їх здібностей.
Так в школі для забезпечення освітніх, естетичних та творчих потреб учнів діють гуртки, секції, клуби за інтересами:
-природничий гурток «Віконечко у природу»(Ващенко Н.),
- народознавчий (Кондратьєва В.),
- танцювальний «Росинка»(Мосузенко),
- інтелектуальний клуб «Ерудит»(Гоян О.),
- вокальний (Шабанова Л.),
- шкільний агіттеатр «Злагода» (Шабанова Л.),
- виразного читання «Паросток»(Багатнова Т.),
- декоративно – прикладного мистецтва «Фантазія»(Гоян О.),
- ляльковий театр (Шабанова Л.),
- військово – патріотичний (Леунтян Ю.),
- легкоатлетичний (Пономаренко О.),
- театрального мистецтва «Дивограй»(Гоян О.),
- математичний(Миколенко А.).
В рамках роботи з обдарованими дітьми в школі розроблена система по впровадженню науково – дослідної роботи учнів «ШАНс»(шкільна академія наук). Зі здібними учнями за індивідуальним планом працюють вчителі – предметними, готуючи їх до участі в шкільних предметних конкурсах, районних олімпіадах, в роботі ШАНсу, МАН. Як результат – в цьому році учасники предметних олімпіад з усіх предметів отримали призові місця, а чотири учні стали слухачами МАН: Цирфа С.(9кл.) – біологія, Мосузенко В., Пономаренко В., Данилко О.(9кл.) – математика.
Для роботи «Шансу» створено науково – координаційну раду:
Гоян О. – директор школи - головний координатор,
Осадча Т. – заступник директора з НВР, координатор – консультант,
Миколенко А. – координатор математичного напрямку,
Багатнова Т. – координатор мовного напрямку,
Жук А. – координатор природничого напрямку.
Координаційна рада також виступила ініціатором і організатором ШПА в 5-8, 10кл. та організації в рамках роботи ШАНсу науково – дослідної та науково – методичної роботи педагогів школи, метою якої є динамічне зростання компетентності вчителя та вироблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення змісту, форм і методів методичної роботи. Результатом цієї діяльності є випуск різноманітної друкованої продукції, методичних матеріалів,брошур, посібників, творчих звітів, буклетів тощо, з яких в кабінеті директора сформована динамічна виставка.
На вирішення проблеми інтенсифікації, оптимізації та адаптації навчально – виховного процесу серед педагогів школи іде пошук продуктивних систем освітніх інноваційних та інтерактивних форм навчання.
Науково – методичною проблемою роботи школи є «Гуманізація навчально – виховного процесу шляхом впровадження здоров’язберігаючих технологій». Адже, збереження, зміцнення та відновлення здоров’я дітей – це основна задача педагогічного колективу. В шкільній програмі «Здоров’я» визначено пріоритетні напрямки по вирішенню даної проблеми. Це, насамперед, санітарно – гігієнічні заходи, організаційно – навчальні, психологічні, навчально – методичні заходи.
Крім здоров’язбережного напрямку роботи школи пріоритетними напрямками є і : превентивне, національне, екологічне, естетичне та моральне виховання. На розв’язання певною мірою цих завдань в школі з ініціативи директора оголошено роботу над довгостроковими проектами: «Я, ми родина, Україна», «Школа – оазис»(озеленення школи), «Парад квітів біля школи», «Затишок»(ландшафтний дизайн), «Дитячий майданчик»(для учнів початкових класів), «Шлях до здорового способу життя», «Кіровоградщина моя»(до 75 річниці утворення області).
З метою підвищення професійної майстерності вчителів в школі була створена творча група по впровадженню ППД «Спадщина», яка займається вивченням, узагальненням внутрішнього досвіду та пропагандою вивчення і впровадження ППД. Як результат роботи групи – випуск методичного посібника «ППД – теорія і практика».
Новостворена група «Імідж» займається формуванням громадської думки про школу шляхом створення реклами, публікацій, оформлення сайту школи, блогів вчителів, проведенням виставок, семінарів, презентацій, творчих звітів, випуском газети «Шкільний калейдоскоп»,оскільки формування позитивного іміджу навчального закладу в соціальному оточенні – один із пріоритетів управління школою.
Багато ще є чого розповісти про роботу колективу, очолюваного мною, але то, мабуть, іншого разу. Хоча ні – іншого разу то буде інший колектив,бо з кожним днем він живе, росте, розвивається, удосконалюється, змінюється. І приємно відчувати, що в тому – й твоя директорська заслуга.
Немає коментарів:
Дописати коментар